Η Πατριαρχική Εγκύκλιος για τα Χριστούγεννα 2012 στα αγγλικά, ρωσικά, ιταλικά, γερμανικά, ισπανικά

ΑΓΓΛΙΚΑ

Patriarchal Proclamation of Christmas 2012

Prot. No. 1124

PATRIARCHAL ENCYCLICAL FOR CHRISTMAS

+ BARTHOLOMEW

By the Mercy of God Archbishop of Constantinople-New Rome

And Ecumenical Patriarch

To the Plenitude of the Church

Grace, Mercy and Peace

From the Savior Christ Born in Bethlehem

“Christ is born, glorify Him; Christ is on earth, exalt Him.”

Let us rejoice in gladness for the ineffable condescension of God.The angels precede us singing: “Glory to God in the highest and on earth peace, good will among all people.”

Yet, on earth we behold and experience wars and threats of wars. Still, the joyful announcement is in no way annulled. Peace has truly come to earth through reconciliation between God and people in the person of Jesus Christ. Unfortunately, however, we human beings have not been reconciled, despite God’s sacred will. We retain a hateful disposition for one another. We discriminate against one another by means of fanaticism with regard to religious and political convictions, by means of greed in the acquisition of material goods, and through expansionism in the exercise of political power. These are the reasons why we come into conflict with one another.

With his Decree of Milan issued in 313AD, the enlightened Roman emperor, St. Constantine the Great, instituted freedom in the practice of the Christian faith, alongside freedom in the practice of every other religion. Sadly, with the passing since then of precisely 1700 years, we continue to see religious persecution against Christians and other Christian minorities in various places.

Moreover, economic competition is spreading globally, as is the pursuit of ephemeral profit, which is promoted as a principal target. The gloomy consequences of the overconcentration of wealth in the hands of the few and the financial desolation of the vast human masses are ignored. This disproportion, which is described worldwide as a financial crisis, is essentially the product of a moral crisis. Nevertheless, humankind is regrettably not attributing the proper significance to this moral crisis. In order to justify this indifference, people invoke the notion offree trade. But free trade is not a license for crime. And criminal conduct is far more than what is recorded in penal codes. It includes what cannot be foreseen by the prescription of statutory laws, such as the confiscation of people’s wealth by supposedly legitimate means. Inasmuch, therefore, as the law cannot be formally imposed, the actions of a minority of citizens are often expressed in an unrestrained manner, provoking disruption in social justice and peace.

From the Ecumenical Patriarchate, then, we have been closely following the “signs of the times,” which everywhere echo the “sounds” of “war and turmoil” – with “nation rising against nation, dominion against dominion, great earthquakes, and in various places famines and plagues, alongside dreadful phenomena and heavenly portents.” (Luke 21.10-12) In many ways, we are experiencing what St. Basil wrote about “the two types of love: one is feeling sorrow and concern upon seeing one’s beloved harmed; the other is rejoicing and striving to benefit one’s beloved. Anyone who demonstrates neither of these categories clearly does not love one’s brother or sister. (Basil the Great, Shorter Rules, PG31.1200A) This is why, from this sacred See and Center of Orthodoxy, we proclaim the impending new year as the Year of Global Solidarity.

It is our hope that in this way we may be able to sensitize sufficient hearts among humankind regarding the immense and extensive problem of poverty and the need to assume the necessary measures to comfort the hungry and misfortunate.

As your spiritual father and church leader, we ask for the support of all persons and governments of good will in order that we may realize the Lord’s peace on earth – the peace announced by the angels and granted by the infant Jesus. If we truly desire this peace, which transcends all understanding, we are obliged to pursue it palpably instead of being indifferent to the spiritual and material vulnerability of our brothers and sisters, for whom Christ was born.

Love and peace are the essential features of the Lord’s disciples and of every Christian. So let us encourage one another during this Year of Global Solidarity to make every conscious effort – as individuals and nations – for the reduction of the inhumane consequences created by the vast inequalities as well as the recognition by all people of the rights of the weakest among us in order that everyone may enjoy the essential goods necessary for human life. Thus, we shall indeed witness – at least to the degree that it is humanly possible – the realization of peace on earth.

Together with all of material and spiritual creation, we venerate the nativity of the Son and Word of God from the Virgin Mary, bowing down before the newborn Jesus – our illumination and salvation, our advocate in life – and wondering like the Psalmist “Whom shall we fear? Of whom shall we be afraid?” (Ps. 26.1) as Christians, since “to us is born today a savior” (Luke 2.11), “the Lord of hosts, the king of glory.” (Ps. 23.10)

We hope earnestly and pray fervently that the dawning 2013 will be for everyone a year of global solidarity, freedom, reconciliation, good will, peace and joy. May the pre-eternal Word of the Father, who was born in a manger, who united angels and human beings into one order, establishing peace on earth, grant to all people patience, hope and strength, while blessing the world with the divine gifts of His love. Amen.

At the Phanar, Christmas 2012

Your fervent supplicant before Gog

+ Bartholomew of Constantinople

ΡΩΣΙΚΑ

Patriarchal Proclamation of Christmas 2012 in Russian

Прот. Но. 1124

ВАРФОЛОМІЙ,
МИЛІСТЮ БОЖОЮ

АРХІЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЯ – НОВОГО РИМА,

ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ,

УСІЙ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ

БЛАГОДАТЬ, МИЛІСТЬ І МИР ВІД ХРИСТА СПАСИТЕЛЯ,

ЩО НАРОДИВСЯ У ВІФЛЕЄМІ.

“Христос народжується, славте, (…) Христос на землі, підносьтеся”

Радісно святкуймо невимовне сходження Боже. Ангели нам віщують, співаючи: “Слава в вишніх Богу, і на землі мир, людям – благовоління.”

Однак на землі ми спостерігаємо і переживаємо війни і загрозу воєн. Але це не відміняє радісну звістку. Мир справді прийшов на землю примирити Бога і людей в Ісусі Христі. На жаль, всупереч Його Божественній волі, ми, люди, не примирились між собою. Ми вороже ставимось до інших. Ми виявляємо фанатизм у наших релігійних та політичних переконаннях, жадобу у накопиченні земних благ, експансію, користуючись політичною владою. Відтак, ми перебуваємо у конфлікті з нашими ближніми.

У 313р., коли просвітлений римський імператор Костянтин Великий проголосив міланський едикт, він встановив свободу сповідування християнської віри так само, як і свободу сповідувати інші релігії. З того часу минуло тисячу сімсот років, але, на жаль, подекуди християни все ще зазнають релігійних переслідувань.

Водночас в всьому світі посилюються економічні суперечності, і гонитва за примарною наживою перетворюється на основну мету. Ми робимо вигляд, що не помічаємо сумних наслідків надмірного накопичення багатства у руках небагатьох і страшенну бідність, до якої доведені цілі верстви населення. Ця нерівність, яку в усьому світі називають економічною кризою, в основному походить від кризи моралі. На жаль, людство не приділяє належної уваги цій моральній кризі. Щоб виправдати свою поведінку, воно посилається на свободу торгівлі. Але свобода торгівлі не дає права на злочин. Злочинною є не лише поведінка, прописана в кримінальному кодексі. Нею є й поведінка, яка, хоч і не передбачена законом, але позбавляє неправедним способом власності іншу людину. Оскільки в таких випадках застосування закону не передбачене, дії громадян, що втратили своє, іноді є неконтрольованими, такими, що порушують суспільний мир.

Вселенський патріархат уважно спостерігає за “знаменнями часу”, де повсюди “чутно про війни та повстання”, де “народ постає проти народу і царство проти царства”, де відбуваються “великі землетруси і деінде чума і голод, що є карою небесною і страшним знаменням”. Нашими мають стати слова св. Василія: “Дві головні заповіді любові полягають у тому, щоб пройматися сумом і біллю від усього, що є шкідливим для того, кого ми любимо, і, навпаки, радіти з усього, що йому на користь, захищаючи це, наскільки зможемо (…) З цього видно, що той, хто цього не дотримується, не любить свого брата”. Тому, з цього святого престолу, що є центром Православ’я, ми проголошуємо новий рік, який настає, роком всесвітньої солідарності.

У такий спосіб ми маємо надію привернути увагу якнайбільшої кількості членів людської спільноти до проблеми загальної бідності та необхідності прийняти належні заходи, щоб допомогти голодним і нещасним. 

Як релігійний лідер, ми запрошуємо до співпраці людей доброї волі та уряди, щоб утвердити на землі мир Господній. Мир, який ангели сповістили, мир, який приніс Дитя Ісус. Прагнучи цього справжнього миру, який перевищує усяку мудрість, ми маємо спонукати себе досягати його на ділі, не забуваючи про духовну та матеріальну вразливість  нашого ближнього, задля якого Христос зійшов у світ.

Любов і мир – риси, притаманні Господнім учням і апостолам, так само, як і кожному християнину. Тому ми зобов’язуємось самі і закликаємо всіх упродовж цього року всесвітньої солідарності, як окремих людей, так і народи, докласти свідомих зусиль, щоб послабити антигуманні наслідки пануючої нерівності і щоб усіма було визнане право найслабших користуватись усім необхідним людині для життя.

Відтак, тією мірою, наскільки це можливо людям, ми побачимо, як мир  встановиться також і на землі.

Шануючи разом з видимим і розумним творінням пришестя на землю Сина і Слова Божого, народженого від Діви, і вклоняючись Дитяті Ісусу, нашому просвітителю і спасителю, втішителю нашого життя, ми дійсно запитуємо себе разом з псалмоспівцем: 

оскільки “сьогодні народився нам Спаситель”, “Господь всемогутній, цар слави”, ми, християни, “кого боятимемося і перед ким тремтітимемо”?

Ми молимось і бажаємо від усього серця, щоб новий 2013-ий рік був для нас усіх роком всесвітньої солідарності, свободи, примирення, благовоління, миру та радості, і щоб предвічне Слово Отця, народжене в печері, яке поєднало ангелів і людей в одному чині, яке встановило мир на землі, подало всім терпіння, надію та силу й благословило світ божественними дарами Своєї любові. Амінь.

Фанар, Різдво Христове 2012 р.

+Варфоломій Константинопольський,

Щирий молитвеник перед Богом за всіх Вас.

ΙΤΑΛΙΚΑ

Patriarchal Proclamation of Christmas 2012 in Italian

No de protocole 1124

Message Patriarcal

diffusé à l’occasion de Noël

† BARTHOLOMAIOS

PAR LA GRÂCE DE DIEU ARCHEVÊQUE DE CONSTANTINOPLE,

NOUVELLE ROME, ET PATRIARCHE ŒCUMÉNIQUE,

À TOUT LE PLÉRÔME DE L’ÉGLISE

GRÂCE, MISÉRICORDE ET PAIX DU CHRIST SAUVEUR NÉ À BETHLÉEM

« Le Christ vient au monde, glorifiez-le (…) sur terre voici le Christ, exaltez-le. »
Fêtons joyeusement l’ineffable condescendance de Dieu. Les anges nous précèdent en chantant : « Gloire à Dieu au plus haut des cieux et paix sur la terre aux hommes de bonne volonté. »

Toutefois, sur terre nous voyons et vivons des guerres et des menaces de guerres. Et pourtant l’annonce joyeuse n’est pas pour autant invalidée. La paix est vraiment venue sur terre en réconciliant Dieu et les hommes dans la personne de Jésus Christ. Malheureusement, contrairement à Sa divine volonté, les hommes nous ne nous sommes pas réconciliés entre nous. Nous nous comportons avec hostilité les uns envers les autres. Nous faisons preuve de fanatisme dans nos convictions religieuses et politiques ; de cupidité dans l’acquisition de biens ; d’expansionnisme dans l’exercice du pouvoir politique. De la sorte, nous sommes en conflit avec nos semblables. 

En promulguant l’édit de Milan en 313, Constantin le Grand, empereur Romain éclairé, a décrété la liberté de pratiquer la foi chrétienne, parallèlement à la pratique libre de toute autre religion. 

Depuis, mille sept cents ans se sont écoulés, mais malheureusement des chrétiens sont encore par endroits la cible de persécutions religieuses.

Parallèlement, les antagonismes économiques s’intensifient mondialement et l’appât du gain éphémère est promu en but capital. On fait mine d’ignorer les conséquences affligeantes de l’accumulation à outrance de la richesse dans les mains de quelques-uns et le grand dénuement auquel des populations entières sont réduites. Cette inégalité, qualifiée mondialement de crise économique, provient essentiellement de la crise éthique. Malheureusement, l’humanité n’attache pas d’importance, comme elle aurait dû, à cette crise morale. Pour excuser son attitude, elle invoque la liberté des transactions. Néanmoins, la liberté des transactions n’autorise pas le crime. Le comportement criminel n’est pas uniquement celui décrit dans les codes pénaux. C’est aussi celui qui, sans être stipulé dans la loi pénale, soutire la richesse d’autrui par d’habiles procédés. Tant que la loi n’est pas appliquée, les réactions des citoyens ainsi lésés se manifestent parfois de manière incontrôlée, perturbant la paix sociale.

Or, depuis notre Patriarcat œcuménique nous suivons attentivement les « signes des temps » où, de toute part, on « entend parler de guerres et de soulèvements », où « nation est dressée contre nation et royaume contre royaume », où surviennent « de grands tremblements de terre et en divers endroits des pestes et des famines, des faits terrifiants venant du ciel et de grands signes ». Nous faisons nôtres les paroles de saint Basile : « Les deux principaux commandements de la charité consistent à être pénétré d’affliction et de douleur pour les choses qui sont nuisibles à la personne que nous aimons, et au contraire à nous réjouir de ses avantages en les procurant autant que nous le pouvons (…) Et il est visible que quiconque n’est point de cette disposition n’aime nullement son frère ». En conséquence, depuis ce saint siège du Centre de l’Orthodoxie, nous proclamons la nouvelle année toute proche en tant qu’Année de Solidarité Universelle.

Nous espérons ainsi sensibiliser le plus grand nombre possible des membres de la communauté humaine au problème du paupérisme généralisé et à la nécessité de prendre des mesures pour soulager les affamés et les malheureux. 

En tant que chef religieux, nous demandons la coopération des personnes de bonne volonté et des Gouvernements pour réaliser sur terre la paix du Seigneur. La paix que les Anges ont annoncée, la paix que l’enfant Jésus apportait. Aspirant à cette vraie paix, qui surpasse toute intelligence, nous devons nous efforcer d’y parvenir en pratique, sans nous désintéresser des faiblesses, spirituelles et matérielles, de notre semblable pour qui le Christ est descendu dans le monde.

L’amour et la paix sont les qualités propres aux disciples et aux apôtres du Seigneur, ainsi qu’à tout chrétien. Dès lors, nous nous engageons et nous exhortons les uns les autres pour qu’au cours de cette Année de Solidarité Universelle, nous fournissons, en tant qu’individus et en tant que peuples, des efforts conscients pour atténuer les conséquences inhumaines des grandes inégalités et pour faire reconnaître de tous le droit des plus faibles à jouir des biens indispensables à la vie humaine. Ainsi, dans la mesure de ce qui est humainement possible, nous verrons la paix se réaliser aussi sur terre.

Vénérant avec toute la création sensible et intelligible la venue sur terre du Fils et Verbe de Dieu, né de la Vierge, et nous prosternant devant l’enfant Jésus, notre illuminateur et sauveur, le défenseur de notre vie, nous nous demandons vraiment avec le psalmiste : Puisqu’« il nous est né aujourd’hui un Sauveur » , « le Seigneur, le tout-puissant, le roi de gloire » , nous les chrétiens « de qui aurions-nous peur ou devant qui tremblerions-nous »?

Nous prions et souhaitons de tout cœur que la nouvelle année 2013 soit pour tous une année de solidarité universelle, de liberté, de réconciliation, de bienveillance, de paix et de joie, et que le Verbe éternel du Père né dans la Grotte, lui qui unit les anges et les hommes dans un même ordre, et qui fit la paix sur terre, dispense à tous patience, espoir et force et qu’il bénisse le monde par les dons divins de Son amour. Amen. 

Du Phanar, Noël 2012

† Bartholomaios de Constantinople

fervent intercesseur de vous tous en Dieu

ΓΕΡΜΑΝΙΚΑ

Weihnachtsbotschaft des Ökumenischen Patriarchen 2012

Protokollnummer: 1124

Weihnachtsbotschaft des Ökumenischen Patriarchen

+  B A R T H O L O M A I O S

durch Gottes Erbarmen Erzbischof von Konstantinopel, dem Neuen Rom,

und Ökumenischer Patriarch

allem Volk der Kirche Gnade, Friede und Erbarmen

von Christus, unserem in Bethlehem geborenen Erlöser

„Christus wird geboren, verherrlicht Ihn.

Christus auf Erden, laßt euch erhöhen.“

Lasst uns voller Freude die unsagbare Herabkunft Gottes feiern. Bei dieser Feier gehen uns die Engel voran mit dem Lobpreis: „Ehre sei Gott in den Höhen und Friede auf Erden, bei den Menschen Wohlgefallen.“

Zwar sehen und erleben wir auf der Erde Kriege und Kriegsdrohungen. Doch darum wird die freudige Botschaft nicht etwa aufgehoben. Durch die in Jesus Christus geschehene Versöhnung Gottes mit den Menschen ist in der Tat der Friede auf die Erde gekommen. Jedoch haben wir Menschen uns trotz seines heiligen Willens, unglücklicherweise, nicht miteinander versöhnen lassen. Wir bleiben einander feindlich gesonnen. Hinsichtlich unserer religiösen und politischen Überzeugungen zeichnen wir uns aus durch Fanatismus, hinsichtlich des Erwerbs von Gütern durch Geiz, hinsichtlich der Ausübung politischer Gewalt durch Expansionismus. Und so geraten wir in Konflikte mit unseren Mitmenschen.

Der erleuchtete heilige römische Kaiser Konstantin d. Gr. hat durch sein im Jahr 313 erlassenes Edikt von Mailand verfügt, dass die Christen - ebenso wie die Gläubigen aller anderen Religionen - ihre Religion frei ausüben dürfen. Leider gibt es auch nach den seitdem vergangenen 1700 Jahren weiterhin örtlich begrenzte religiös motivierte Verfolgungen von Christen oder anderen Minderheiten. 

Gleichzeitig erfasst der wirtschaftliche Konkurrenzkampf die ganze Welt und das Streben nach kurzfristigem Gewinn wird zum Hauptzweck. Die traurigen Folgen der Konzentration des Reichtums in den Händen weniger und der wirtschaftlichen Verelendung weiter Teile der Weltbevölkerung werden nicht berücksichtigt. Dieses Ungleichgewicht, weltweit als ökonomische Krise bezeichnet, ist in Wahrheit die Konsequenz einer moralischen Krise. Dieser moralischen Krise schenkt die Menschheit leider nicht die gebührende Aufmerksamkeit. Zur Rechtfertigung dieser Haltung beruft sie sich auf die Freiheit des Handels. Doch diese Freiheit rechtfertigt nicht das Verbrechen. Und Verbrechen ist nicht nur das, was als solches im Strafgesetzbuch bezeichnet wird. Es ist auch jede – wenn auch strafrechtlich nicht relevante – Handlung, die mittels entsprechender Machenschaften andere unbemerkt ihres Reichtums beraubt. Da hier kein Gesetz zur Anwendung kommt, agieren die Betreffenden oft unkontrolliert und erschüttern so den gesellschaftlichen Frieden.

Wir beobachten von unserem Ökumenischen Patriarchat aus „die Zeichen der Zeit“, dass allenthalben „Kriege und Unruhen“ vernommen und erlitten werden, dass sich Volk gegen Volk und Reich gegen Reich erhebt, dass es gewaltige Erdbeben und an vielen Orten Seuchen und Hungersnöte gibt, schreckliche Dinge geschehen und man am Himmel gewaltige Zeichen sieht (vgl. Lk 21,10ff.). Wir erfahren real, was der hl. Basilius von den zwei Formen der Liebe schreibt: „Einerseits empfindet sie Trauer und Betroffenheit, weil sie sieht, dass der Geliebte Schaden erleidet; andererseits freut sie sich und setzt sich ein zu seinem Nutzen … Wer nicht so gesonnen ist, der liebt offensichtlich seinen Bruder nicht.“ (Basilius d. Gr., Kurzgefasste Vorschriften, MPG 31,1200A) Deshalb proklamieren wir von diesem heiligen Sitz und Zentrum der Orthodoxie aus das bevorstehende neue Jahr als Jahr der Solidarität aller Menschen. 

Wir hoffen, auf diese Weise hinreichend viele Herzen für dieses Problem der großen und weit verbreiteten Armut zu erreichen, damit sie die notwendigen Maßnahmen ergreifen, die Not der Hungernden und Benachteiligten zu lindern. 

In unserer Eigenschaft als geistlicher Vater und kirchlicher Führer rufen wir alle Menschen guten Willens und alle Regierungen dazu auf, zusammenzuarbeiten, um den Frieden des Herrn auf Erden zu verwirklichen. Wir meinen den Frieden, den die Engel verkündet haben und den das Kind Jesus uns gebracht hat. Die Sehnsucht nach diesem wahren Frieden, der alles Begreifen übersteigt, verpflichtet uns, ihn durch Taten zu erstreben, indem wir uns der geistlichen und der materiellen Ohnmacht des Mitmenschen, für den Christus in diese Welt herabgekommen ist, annehmen.

Liebe und Frieden sind Kennzeichen der Jünger und Apostel des Herrn und jedes Christen. Darum rufen wir uns selbst und einander dazu auf, uns -persönlich und als Völker - in diesem Jahr der Solidarität aller Menschen bewusst alles zu tun, die unmenschlichen Folgen des großen Ungleichgewichts zu lindern und uns dafür einzusetzen, dass das Recht der Schwächeren auf die ungehinderte Inanspruchnahme der für das menschliche Leben unumgänglich notwendigen Güter von allen anerkannt werde.

Auf diese Weise werden wir sehen, wie der Friede auch auf Erden im Rahmen des dem Menschen Erreichbaren Wirklichkeit wird.

Indem wir mit der ganzen materiellen und geistigen Schöpfung den Hervorgang des Sohnes und Wortes Gottes aus der Jungfrau verehren und vor dem Kind Jesus, unserem Licht und Heil, dem Beschützer unseres Lebens, die Knie beugen, fragen wir uns zugleich mit dem Sänger der Psalmen: Vor wem sollten wir uns fürchten? – oder: Vor wem sollte es uns ängsten? (vgl. Psalm 26,1 LXX); denn als Christen wissen wir, dass uns „heute der Heiland geboren wurde“ (Lk 2,11), „der Herr der Mächte und König der Herrlichkeit“ (Psalm 23,10 LXX).

Wir bitten und beten inständig und aus ganzem Herzen, das bevorstehende Jahr sei für alle ein Jahr der Solidarität aller Menschen, der Freiheit, der Versöhnung, des Wohlgefallens, des Friedens und der Freude. Das in der Höhle geborene vorewige Wort des Vaters, das Engel und Menschen miteinander vereint und den Frieden auf die Erde gebracht hat, schenke allen Geduld, Hoffnung und Kraft und segne die Welt durch die göttlichen Gaben seiner Liebe. Amen. 

Phanar, Weihnachten 2012

+ Bartholomaios von Konstantinopel,

euer aller inständiger Fürbitter bei Gott

ΙΣΠΑΝΙΚΑ

Mensaje de Navidad 2012 del Patriarca Ecuménico

Prot. No. 1124

ENCICLICA PATRIARCA

PARA LA NAVIDAD

+ BARTOLOME

por la misericordia de Dios Arzobispo de Constantinpla-Nueva Roma y Patriarca Ecuménico

a la plenitud de la Iglesia

Gracia, Misericordia y Pace

del Salvador Cristo nacido en Belén

“Cristo ha nacido, glorifiquémosle, Cristo está en la tierra, exaltémosle.”

Regocijémonos en alegría por la inefable condescendencia de Dios. Los ángeles nos preceden diciendo: “Gloria a Dios en las alturas y en la tierra paz, y buena voluntad entre los hombres.”

Aún así, en la tierra contemplamos y experimentamos guerras y amenazas de guerra. Sin embargo, el alegre anuncio no es de ninguna manera anulado. La paz ha arribado verdaderamente a la tierra a través de la reconciliación entre Dios y los hombres en la persona de Jesucristo. , Sin embargo y desgraciadamente nosotros los seres humanos no hemos sido reconciliados entre nosotros, a pesar de la divina voluntad de Dios. Mantenemos una odiosa disposición hacia el otro. Nos discriminamos unos a otros por medio del fanatismo en relación a convicciones religiosas y políticas, por medio de la avaricia en la adquisición de bienes materiales, y a través del expansionismo en el ejercicio del poder político. Estas son las razones por las cuales entramos en conflicto unos con los otros. 

Con su decreto de Milán, promulgado en el año 313 d.C, el iluminado emperador romano Constantino el Grande instituyó la libertad en la práctica de la fe cristiana, junto a la libertad en la práctica de cualquier otra religión. Tristemente, habiendo pasado desde entonces 1700 años, continuamos viendo la persecución religiosa contra cristianos y minorías cristianas en diversos lugares.

Aún más, la competición económicase se ha extendido globalmente, principalmente a través de la adquisición de ganancias efímeras, que es promovida como objetivo principal. Las lóbregas consecuencias de sobreconcentración de riqueza en las manos de unos pocos y la desolación financiera de vastas masas humanas son ignoradas. Esta desproporción, que es descrita mundialmente como crisis económica,  es esencialmente producto de una crisis moral. Sin embargo, la humanidad lamentablemente no atribuye una correcta significación a esta crisis moral. A fin de justificar esta indiferencia, la gente invoca la noción del libre comercio. Pero el libre comercio no es una licencia para el crimen. Y una conducta criminal es mucho más de lo que está estipulado en los códigos penales. Ésta incluye aquello que no puede ser previsto por la prescripción de leyes estatutarias, como aquella de la confiscación de las riquezas de la gente por medios supuestamente legítimos.  Aún más, como entonces la ley no puede ser formalmente impuesta, las acciones de una minoría de ciudadanos son muy a menudo expresadas en una manera irrestricta, provocando así disrupción en la paz y justicia social. 

Desde el Patriarcado Ecuménico, pues, hemos seguido desde cerca los “signos de los tiempos”, que en todas partes dan eco de “sonidos” de “guerra y tumulto” – “con nación que se alza contra nación, dominio contra dominio, grandes sismos, y en varios lugares hambrunas y plagas, junto con terribles fenómenos y presagios celestiales” (Lc. 21. 10-12) En muchas maneras, estamos experimentado lo que San Basilio escribió sobre “los dos tipos de amores: uno es sentir pena y preocupación contemplando que nuestro amado sea perjudicado; el otro es regocijarse y luchar para beneficiar al amado. Nadie que no muestre ninguna de estas categorías claramente ama a ningún hermano o hermana” (Basilio el Grande, Pequeñas Reglas, PG 31, 1200A). Es por esto que desde esta Santa Sede y Centro de la Ortodoxía, proclamamos el inminente próximo año como el “Año de la Solidaridad Global”.

Es nuestro deseo que de esta manera seamos capaces de sensibilizar suficientes corazones entre la humanidad con respecto al extenso e inmenso problema de la pobreza y de la necesidad de asumir las medidas necesarias para confortar a los hambrientos y desgraciados. 

Como vuestro padre espiritual y lider espiritual, pedimos sostén de todas las personas y gobiernos de buena voluntad a fin de que podamos por fin realizar la tan ansiada “paz en la tierra” del Señor -la paz anunciada por los ángeles y concedida por el infante Jesús. Si verdaderamente deseamos esta paz que trasciende todo entendimiento, estamos obligados a adquirirla palpablemente en vez de ser indiferentes a la vulnerabilidad espiritual y material de nuestros hermanos y hermanas, por quienes Cristo ha nacido. 

Conjuntamente con toda la creación material y espiritual, veneramos la natividad del Hijo y Verbo de Dios de Maria Virgen, arrodillándonos ante el recién nacido Cristo -nuestra iluminación y salvación, nuestro abogado en la vida- y preguntándonos como el salmista ¿A quién hemos de temer? ¿De quién deberíamos estar asustados? (Sal. 26. 1) como cristianos, ya que “hoy nos ha nacido un Salvador” (Lc. 2,1), “el Señor de las huestes, el Rey de la Gloria.” (Sal. 23. 10)

Deseamos y oramos fervientemente para que el naciente 2013 sea para todos un año de solidaridad global, libertad, reconciliación, buena voluntad, paz y alegría. Que el Logos pre-eterno del Padre, que ha nacido en un pesebre y unió ángeles y humanos en un solo orden, estableciendo paz en la tierra, conceda a todas las gentes paciencia, esperanza y fortaleza, mientras bendice al mundo con los divinos dones de su amor. Amén.

En el Fanar, Navidad de 2012

Vuestro ferviente suplicante ante Dios

+ Bartolomé de Constantinopla